Юридичний інформаційний проект про виконавче провадження та примусове стягнення боргів. Корисна інформація для боржників, стягувачів та виконавців.

Залучення понятих у виконавчому провадженні при здійсненні примусових заходів

Залучення понятих у виконавчому провадженні

ЗМІСТ

  1. Вступ.
  2. Загальні положення.
  3. Обов’язкові випадки залучення понятих.
  4. Вимоги до осіб, які залучаються, як поняті.
  5. Права та обов’язки понятих.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначають: Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, набув чинності 05.10.2016 (далі — Закон) та Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, (із змінами і доповненнями) (далі — Інструкція з організації примусового виконання рішень).

2. Загальні положення

Нормами статті 1 Закону, визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі — рішення) — сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Будь-які виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих. І в кримінальному, і в судовому, і у виконавчому провадженні мета існування інституту понятих єдина — забезпечити неупередженість та підконтрольність посадовців, які здійснюють вчинення певних процесуальних дій. Роль понятого багато у чому співпадає з роллю свідка — він повинен засвідчити правильність та законність, а також факт та процедуру проведення окремих дій державними службовцями. Виконавче провадження розрізняє обов’язкову та факультативну участь понятих при проведенні виконавчих дій.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Також необхідно звернути увагу. що пунктом 6 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що залучення у виконавчому провадженні відповідних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та фізичних осіб (крім понятих) здійснюється виконавцем шляхом винесення постанови про залучення цих осіб. Тобто, у випадку залучення у виконавчому провадженні понятих постанова про залучення цих осіб виконавцем не виноситься.

Положення статті 18 Закону регламентують обов’язки і права виконавця, обов’язковість вимог виконавця, а саме пунктом 15 частини 2 вказаної статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна – суб’єктів оціночної діяльності — суб’єктів господарювання.

Питання залучення понятих до провадження виконавчих дій врегульовані статтею 22 Закону. Так, частиною першою статті 22 Закону визначено, що виконавчі дії можуть провадитися у присутності понятих.

Тобто, вказана норма Закону надає право державному виконавцеві залучати понятих до проведення будь-яких дій. Однак, існує певне коло виконавчих дій, які не можуть бути проведені без участі понятих.

3. Обов’язкові випадки залучення понятих.

Частиною другою статті 22 Закону визначені випадки, коли під час проведення виконавчих дій присутність понятих є обов’язковою, а саме:

1) у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а саме: готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

Пунктом третім розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що виконавці в процесі виконання рішення можуть вилучати готівкові кошти у боржника в національній та іноземній валютах. При виявленні у боржника готівкових коштів виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, після чого готівкові кошти вилучаються, про що виконавець складає акт вилучення готівки. Вилучення проводиться у присутності понятих. Акт вилучення готівки складається у необхідній кількості примірників, перший з яких залишається у виконавчому провадженні, інші — вручаються боржнику або його представнику, особі, у якої вилучено, під підпис. У разі відмови боржника (його представника) від підпису про це зазначається в акті вилучення готівки.

2) у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов’язаних з примусовим входженням:

а) на земельні ділянки.

б) до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі.

Пунктом двадцять третім розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що виконавець в присутності понятих вилучає у боржника предмети, зазначені у виконавчому документі і передає їх стягувану або його представнику, про цю складає акт передачі. Акт складається у трьох примірниках. Один примірник акта залишається у виконавчому провадженні, інші — вручаються стягувачу та боржникові або їх представникам під підпис.

Пунктом двадцять четвертим розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що у разі відсутності боржника та якшо рішення може бути виконано без його участі. виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

в) до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього, примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції, що передбачено нормами частини 4 статті 66 та частини 4 статті 67 Закону.

Про примусове виселення боржника або примусове вселення стягувача державний виконавець складає акт, який підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

3) у разі відсутності боржника або його представника під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Пунктом десятим розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, визначено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Разом з цим, стаття не визначає обов’язкового залучення понятих під час входження до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду, а також під час проведення огляду з метою виявлення майна боржника, та під час вчинення виконавчих дій у разі присутності боржника. З метою об’єктивного та неупередженого вчинення державним виконавцем виконавчих дій та прийняття законних рішень, а також запобігання зловживань під час вчинення виконавчих дій, рекомендовано у цих випадках залучати понятих.

Одночасно з цим рекомендується залучення понятих в ході виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або утримання певних дій (ч. 4 ст. 63 Закону) під час доведення до відома боржника резолютивної частини рішення.

4. Вимоги до осіб, які залучаються, як поняті.

Згідно частини 3 статті 22 Закону понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов’язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв’язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження.

Отже, у осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, у якості понятих не повинно бути ніякого інтересу, бо ці особи є неупередженими у процесі здійснення виконавчих дій.

З урахуванням наведеного. даною нормою визначено правовий статус понятого у виконавчому провадженні.

5. Права та обов’язки понятих.

Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Звертаємо увагу, що особа, яка залучена до провадження виконавчих дій, у якості понятого має право:

  • знати для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено,
  • на підставі якого виконавчого документа вони провадяться,
  • робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій. Зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії.

Понятий зобов’язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній.

Перед початком виконавчих дій виконавець роз’яснює понятим їхні права і обов’язки, про що зазначається в акті.

Отже, у випадках передбачених ч.1 ст.22 Закону, коли присутність понятих є обов’язковою, виконавець зобов’язаний залучити до проведення виконавчих дій осіб, які відповідно до вимог Закону можуть бути понятими у кількості не менш ніж дві особи. У інших випадках, виконавець має право залучати понятих для проведення виконавчих дій з власної ініціативи.

Звертаємо увагу, що при залученні понятих, перед проведенням виконавчих дій, виконавець зобов’язаний роз’яснити їм їх права та обов’язки.

Джерело: методичні рекомендації м. Дніпро, 2017 рік

comments powered by HyperComments