Юридичний інформаційний проект про виконавче провадження та примусове стягнення боргів. Корисна інформація для боржників, стягувачів та виконавців.

Використання виконавцем права відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового)

Використання виконавцем права відстрочити або розстрочити виконання рішення

Враховуючи введення норми, відповідно до якої передбачено право державного виконавця відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), необхідно звернути увагу на наступне:

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-УІІІ. який набув чинності 05.10.2016 р., за заявою стягувача виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішення (крім судового рішення), за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), про що виносить відповідну постанову.

Необхідно відзначити, що згідно ч. 1 ст. 33 Закону та норм, які містяться у Цивільному процесуальному кодексі України, Господарському процесуальному кодексі України та Кодексі адміністративного судочинства, суд, як під час ухвалення рішення, так і в процесі його виконання, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою, може відстрочити виконання ухваленого рішення. (ст. 373 ЦПК, ст. 121 ГПК, ст. 263 КАС).

Зі змісту вищевикладених норм випливає, що питання про надання відстрочки або розстрочки виконання, щодо судових рішень вирішується судом, а щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, вирішується виконавцем.

Враховуючи викладене, при вирішенні виконавцем питання про відстрочку або розстрочку виконання рішень інших органів (посадових осіб), доцільним буде використання аналогії судової практики, яка застосовується судами при розгляді справ про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення.

Згідно норм судової практики та постанов Пленумів ВСГУ та ВССУ:

  • відстрочка виконання рішення – перенесення строку його виконання на новий строк, визначений судом.
  • розстрочка виконання рішення – встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі.

Необхідно відзначити, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішень інших органів (посадових осіб), виключно за заявою стягувача.

Відповідно до ст. 3 Закону, до рішень інших органів (посадових осіб), відносяться рішення на підставі таких виконавчих документів:

  • виконавчих написів нотаріусів;
  • посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
  • постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов
    державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
  • постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
  • рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
  • рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно з нормами Закону, до обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, віднесено:

  • хворобу сторони виконавчого провадження,
  • відрядження сторони виконавчого провадження,
  • стихійне лихо, тощо.

Отже, перелік обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не є вичерпним.

Враховуючи аналіз норм судової практики та постанов Пленумів ВСГУ та ВССУ, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд також враховує: матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) – тяжке захворювання членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи – наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб – стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Необхідно відзначити, що скрутне матеріальне становище не завжди має характер особливих обставин, а отже лише у виключних випадках може розглядатись як обставина, що ускладнює виконання рішення або робить його виконання неможливим.

Законом не встановлено строк, на який виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішень інших органів (посадових осіб).

Відповідно, до абзацу 2 частини 1 статті 11 Закону, якщо строки у виконавчому провадженні не визначені законом , вони встановлюються виконавцем.

Звертаємо увагу, що при вирішенні питання, на який строк відстрочити або розстрочити виконання рішень інших органів (посадових осіб) виконавець повинен керуватись вимогами п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону та дотримуватись розумності строків виконавчого провадження.

Отже, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, виключно за заявою стягувача, виконавець може відстрочити або розстрочити виконання рішень інших органів (посадових осіб), про що виносить відповідну постанову. У разі задоволення заяви в постанові виконавця, крім відомостей, передбачених пунктом 7 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, зазначається строк дії відстрочки (розстрочки), а в разі надання розстрочки, крім того, розмір періодичних платежів, які підлягають стягненню для погашення присудженої суми.

comments powered by HyperComments
Правовий путь © 2017
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «Правовий путь»