Юридичний інформаційний проект про виконавче провадження та примусове стягнення боргів. Корисна інформація для боржників, стягувачів та виконавців.

Виконання рішень Європейського суду з прав людини: правові аспекти

Європейський суд з прав людини

Особливості виконання рішень національних судів, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України

ЗМІСТ

  1. Загальні положення.
  2. Особливості виконання рішень національних судів, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України.
  3. Відновлення знищеного виконавчого провадження під час виконання рішень національного суду, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України.

1. Загальні положення.

Законодавчою базою виконання рішень національних судів, які мають бути виконанні у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти держави, є наступні нормативно-правові акти:

1) Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016;

2) Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції від 29.09.2016 № 2832/5);

3) Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 (в редакції від 02.12.2012);

4) Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (в редакції від 01.06.2010);

5) Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2013 № 1989/5;

6) Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов’язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 № 408.

Після ратифікації Україною у 1997 р. Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р., зазначений документ став частиною законодавства нашої держави і тому має застосовуватися на одному рівні з іншими нормативно-правовими актами.

Рішення Європейського суду з прав людини (далі – Європейський суд) є обов’язковими для виконання в Україні, про що зазначено в ст. 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», протягом десяти днів від отримання повідомлення Європейського суду про набуття Рішенням статусу остаточного, Секретаріат урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини (далі – Секретаріат) надсилає стягувачеві повідомлення з роз’ясненнями його прав щодо виконання рішення, оригінальний текст та переклад рішення до Державної виконавчої служби (на практиці, з огляду на
підвідомчість виконання, – до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України).

Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України впродовж десяти днів з дня надходження документів відкриває виконавче провадження. Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Секретаріат надсилає до Державної казначейської служби постанову про відкриття виконавчого провадження, разом із оригінальним текстом і перекладом Рішення. Стадія безпосереднього виконання рішення Європейського суду наступає після оприлюднення офіційного перекладу тексту (опублікування в газетах «Урядовий кур’єр» і «Голос України»). Видання публікує стислий виклад Рішення протягом семи днів від дня його одержання.

Впродовж десяти днів від дня надходження зазначених документів Державна казначейська служба здійснює списання на вказаний стягувачем банківський рахунок. а у разі його відсутності – на депозитний рахунок Державної виконавчої служби.

Виплата відшкодування має бути здійсненна у тримісячний строк із моменту набуття Рішенням статусу остаточного, або у строк, визначений у рішенні. У випадку порушення строку на суму відшкодування нараховується пеня.

2. Особливості виконання рішень національних судів, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України.

Рішення національного суду, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України, підлягають примусовому виконанню за аналогічним порядком, як і всі рішення, зазначені в ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», однак існують певні особливості. Дане положення стосується рішень як майнового, так і немайнового характеру.

Аналізом інформації щодо стану виконання рішень Європейського суду з прав людини, якими зобов’язано державу Україна виконати рішення національних судів у Дніпропетровській області, встановлено, що більшість рішень національних судів, які мають бути виконані, у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України, станом на 10.03.2017 – це рішення суду зобов’язального характеру.

Порядок виконання рішень національних судів, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, зазначений у Розділі УІІІ Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016) і є аналогічним до порядку виконання рішень немайнового характеру інших судів.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», перевіряє виконання рішення боржником. Якшо рішення підлягає негайному виконанню, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У випадку невиконання боржником рішення без поважних на те причин державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, у якій також зазначається про термін виконання рішення (10 робочих днів, а за рішеннями. що підлягають негайному виконанню – 3 робочих дні) і попередження про кримінальну відповідальність. Державний виконавець після закінчення зазначеного терміну повторно перевіряє виконання рішення.

У випадку повторного невиконання боржником рішення без поважних на те причин, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

У випадку, якщо таке рішення не може бути виконано без участі боржника, державний виконавець також надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У більшості випадків у рішеннях про зобов’язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення боржниками виступають державні органи. Такі рішення повинні бути виконанні відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України або відділами примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, – боржниками є територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи.

Виконання рішень суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Частина 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зазначає, у разі якщо рішення суду про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу порядку виконання рішення.

Наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2013 № 1989/5. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.09.2013 за № 1642/24174, затверджений Порядок взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до п. 9 Порядку взаємодії Державної виконавчої служби України та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини під час забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини, у разі невиконання рішення національного суду на дату постановлення рішення Європейським судом Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протягом місяця з дати отримання автентичного перекладу рішення Європейського суду організовує перевірку стану виконання рішення національного суду, вживає заходів щодо його виконання, при неможливості виконання рішення без зміни порядку та способу його виконання повідомляє Секретаріат з подальшим вжиттям заходів, передбачених пунктами 10-12 зазначеного Порядку.

У разі якщо рішення національного суду, в якому передбачається вжиття заходів зобов’язального (немайнового) характеру, не може бути виконане протягом одного місяця з дня отримання Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України автентичного перекладу тексту відповідного рішення Європейського суду державний виконавець на виконанні в якого перебувало рішення національного суду, звертається до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення із обов’язковим повідомленням суду про необхідність залучення представника Секретаріату як спеціаліста в галузі застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та виконання рішень Європейського суду.

Якщо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, Секретаріат протягом десяти днів після отримання офіційного повідомлення Європейського суду про набуття його рішенням статусу остаточного повідомляє Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про необхідність вжиття таких заходів шляхом виплати стягувачу коштів відповідно до Порядку використання коштів передбачених у державному бюджеті для здійснення платежів, пов’язаних з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 року № 408, тобто за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України».

Враховуючи викладене, у разі якщо Європейським судом з прав людини постановлено рішення, за яким передбачається вжиття заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду, згідно рекомендацій Державної виконавчої служби України від 20.11.2014 № 1-0-26-4567/12, державним виконавцям необхідно дотримуватись наступних вимог:

  • у разі якщо рішення національного суду, в якому передбачається вжиття заходів зобов’язального (немайнового) характеру, не може бути виконане протягом одного місяця з дня отримання Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України автентичного перекладу тексту відповідного рішення Європейського суду, державний виконавець, на виконанні в якого перебувало рішення національного суду, зобов’язаний звернутись до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення із обов’язковим повідомленням суду про необхідність залучення представника Секретаріату;
  • якшо Європейським судом постановлено рішення, за яким передбачається вжиття додаткових заходів індивідуального характеру шляхом виконання рішення національного суду майнового характеру, а також після зміни способу і порядку виконання рішення суду із зобов’язання вчинити певні дії на стягнення коштів орган ДВС вживає заходів щодо виконання рішення суду шляхом виплати стягувачу коштів за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України»;
  • не допускати випадків виконання рішень національних судів, які повинні бути виконані за рішенням Європейського суду, відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440, якщо це може призвести до порушення строку виконання рішення Європейського суду та виконання таких рішень можливе за бюджетною програмою 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України».

3. Відновлення знищеного виконавчого провадження під час виконання рішень національного суду, які мають бути виконані у зв’язку з винесенням Європейським судом з прав людини відповідних рішень за позовами проти України.

У випадках, коли рішення Європейського суду з прав людини винесено вже після завершення виконавчого провадження, і якщо провадження, яке повинно бути виконано, знищено, воно підлягає відновленню.

Відповідно до п. 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить три роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.

Таким чином, якщо рішення Європейського суду винесено після спливу зазначеного терміну, виконавче провадження підлягає відновленню.

Порядок відновлення виконавчого провадження зазначено в Розділі ХІV Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Так, згідно ч. 1 зазначеного Розділу, підлягають відновленню:

  • втрачене виконавче провадження або його матеріали;
  • знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов’язана виконати рішення національного суду.

Відновлення виконавчого провадження здійснюється на підставі заяви сторони виконавчого провадження або з ініціативи державного виконавця.

У заяві про відновлення виконавчого проводження повинно бути зазначено:

  • вілновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження;
  • реквізити виконавчого документа;
  • сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження);
  • обставини втрати матеріалів виконавчого провадження;
  • поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети
    необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть, якщо вони не посвідчені в установленому порядку

За видачею дублікату виконавчого документа можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, наступні особи:

  • виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін;
  • самі сторони.

Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 Розділу ХІV Інструкції з організації примусового виконання рішень) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою державного виконавця (що на практиці виконання рішень національних судів. які мають бути виконані за рішенням Європейського суду є більш поширеним випадком) він у постанові роз’яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

При цьому, слід мати на увазі положення п. 9.9. порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5, відповідно до якого, у тому разі, коли органу державної виконавчої служби повідомлено про проведення слідчих дій або розгляд у суді справи, до якої можуть бути залучені документи виконавчого провадження, або про направлення заяви до Європейського суду з прав людини щодо оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та інших посадових осіб органу державної виконавчої служби по виконанню рішення суду чи іншого органу (посадової особи) або відмови у здійсненні передбачених Законом дій, виконавче провадження, яке було передано на зберігання, підлягає поверненню державному виконавцю та може бути знищено лише після прийняття рішення по відповідній справі. При цьому в реєстрі завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, здавальному описі (завершених виконавчих проваджень). Журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві, робиться відповідна позначка про повернення виконавчого провадження державному виконавцеві.

Джерело: методичні рекомендації м. Дніпро, 2017 рік

comments powered by HyperComments
Правовий путь © 2017
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «Правовий путь»