Юридичний інформаційний проект про виконавче провадження та примусове стягнення боргів. Корисна інформація для боржників, стягувачів та виконавців.

Щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності за несплату аліментів

З метою забезпечення належної реалізації положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», встановлення єдиного підходу до складання державними виконавцями протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — Кодекс), Міністерство юстиції України звертає увагу на таке.

Зазначеним Законом доповнено Кодекс статтею 1831 та встановлено адміністративну відповідальність за несплату аліментів, що полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання. За таке порушення передбачено адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Відповідно до частини першої статті 221, пункту 21 частини другої статті 255 Кодексу, справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 Кодексу розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів на підставі протоколів, складених державними виконавцями.

Водночас звертаємо увагу, що згідно зі змістом положень частини дванадцятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» (далі — Закон), державний виконавець зобов’язаний скласти протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — протокол), та надіслати його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, у разі якщо у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних  платежів за шість місяців.

При цьому варто зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 11 Закону, строк обчислення зазначеної заборгованості встановлюється з наступного робочого дня після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зміст протоколу

Завантажити бланк

Протокол складається на бланку за формою встановленою додатком 11 до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) (далі — Інструкція).

Зміст протоколу має відповідати вимогам визначеним статтею 256 Кодексу.

Виходячи з положень частини першої цієї статті Кодексу повідомляємо, що у протоколі зазначаються:

  • дата і місце складання протоколу;
  • посада, прізвище, ім’я, по батькові державного виконавця;
  • реквізити виконавчого провадження (номер виконавчого провадження згідно з автоматизованою системою виконавчого провадження, назва виконавчого документа та дата видачі, найменування Органу, який його видав, резолютивна частина, прізвище, ім’я та по батькові сторін виконавчого провадження, прізвище, ім’я та по батькові, рік народження дитини, на утримання якої стягуються
  • аліменти );
  • відомості про боржника (прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, адреса місця проживання чи перебування, реєстраційний номер облікової картки платника податків тощо);
  • дата винесення постанови про відкриття виконавчого провадження;
  • розмір заборгованості зі сплати аліментів, період за який нарахована заборгованість, дата складання розрахунку заборгованості зі сплати аліментів;
  • положення статті 183-1 Кодексу;
  • відмітка про роз’яснення боржнику його прав та обов’язків, передбачених статтею 268 Кодексу;
  • інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол підписується державним виконавцем та боржником. У разі відмови боржника від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Відповідно до пункту 4 розділу ХІV Інструкції, усі реквізити протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслення або виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний боржником.

Боржник має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до протоколу і засвідчуються підписом боржника. Пояснення та зауваження можуть додаватися до протоколу окремо, про що у протоколі робиться запис.

Про ознайомлення із протоколом боржник ставить у протоколі свій підпис. У разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом державного виконавця.

Протокол складається у двох примірниках, що підписуються державним виконавцем, який склав протокол, боржником, а також свідками і понятими, якщо такі є.

У разі відмови боржника від підписання протоколу державний виконавець робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у разі їх наявності.

Відмова від підписання протоколу не є підставою для припинення провадження у справі.

Один примірник протоколу вручається під підпис боржнику.

Складання протоколу

Виходячи зі змісту статті 256 Кодексу та пункту 4 розділу ХІV Інструкції протокол має складатись за участю боржника.

Відповідно до положень абзаців тринадцятого — п’ятнадцятого зазначеного пункту Інструкції, для складання протоколу в органі державної виконавчої служби боржнику направляється виклик, який має містити дату, час та місце складання протоколу.

Виклик вважається належним чином врученим, якщо надісланий за адресою боржника, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручений особисто.

У разі неявки боржника у визначений у виклику час виконавець складає відповідний акт, який додається до протоколу.

Водночас слід зазначити, що згідно з абзацом другим пункту 14 частинидругої статті 18 Закону, у разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом державного виконавця, державний виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Протокол в день складання реєструється виконавцем в журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення, форма якого встановлена додатком 12 до Інструкції.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення

Відповідно до пункту 17 розділу ХІv Інструкції, протокол надсилається для розгляду до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за Місцем вчинення адміністративною правопорушення протягом трьох робочих днів з дня його складання. До протоколу додаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративною правопорушення.

Виходячи зі змісту адміністративною правопорушення, передбаченого статтею 183 Кодексу звертаємо увагу, що до протоколу додаються.

  • копія виконавчого документа,
  • копія постанови про відкриття виконавчого провадження;
  • розрахунок заборгованості зі сплати аліментів;
  • акт про неявку боржника, якщо такий складався;
  • інші матеріали, необхідні для розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 277, частини першої статті 283 Кодексу справа про адміністративне правопорушення має бути розглянута судом у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу та інших матеріалів справи.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення суд виносить постанову.

При цьому слід зазначити, що Кодекс не містить положень щодо обов’язку суду направляти посадовій особі, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, інформацію про результати розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на це звертаємо увагу, що державний виконавець має бути присутнім під час розгляду судом справи про адміністративне правопорушення, яка розглядається на підставі направленого ним протоколу.

Інформацію про дату і час судового засідання державний виконавець може отримати на офіційному веб-порталі судової влади.

Окремо варто зауважити, що судова практика щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 183-1 Кодексу є неоднозначною.

Деякі суди виносять постанови про закриття адміністративної справи обґрунтовуючи свою позицію тим, що Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» не має зворотної сили, а тому діяння, яке мало місце до 06.02.2018 не може бути кваліфіковане за статтею 183-1 Кодексу, а особу не можна притягнути до відповідальності у зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 8 Кодексу особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Закони, які пом’якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих Законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною другою статті 38 Кодексу встановлено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Слід зазначити, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 183-1 Кодексу є триваючим.

Законодавство України не містить визначення «триваючого правопорушення». У той же час роз’яснення поняттю «триваюче правопорушення» надано, зокрема, листом Міністерства юстиції України від 02.08.2013 № 6802-0-4-13/11.

Так, триваючим визначаються правопорушення, які почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов’язків.

Таким чином, у випадку, якщо на момент набрання чинності зазначеним Законом у особи наявна заборгованість за несплату аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред1явлення виконавчого документа до примусового виконання, то така особа після набрання чинності цим Законом має вжити необхідні заходи щодо погашення такої заборгованості.

У разі невжиття відповідних заходів з погашення заборгованості така особа має нести адміністративну відповідальність відповідно до статті 183-1 Кодексу.

Джерело: Мін’юст

comments powered by HyperComments
Правовий путь © 2017
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «Правовий путь»