Юридичний інформаційний проект про виконавче провадження та примусове стягнення боргів. Корисна інформація для боржників, стягувачів та виконавців.

Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця

Законодавство

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 8 вересня 2016 р. № 643
Київ

Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця

Відповідно до статей 13 та 31 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 11 березня 2015 р. № 126 “Про затвердження Порядку виплати та розмірів винагород державному виконавцю” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 24, ст. 672);

постанову Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 142 “Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо оптимізації контролю за примусовим виконанням рішень судів та інших органів (посадових осіб), впровадження автоматичного розподілу виконавчих документів між державними виконавцями та механізму мотивації державних виконавців” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 26, ст. 756).

3. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Прем’єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 72

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 вересня 2016 р. № 643

ПОРЯДОК
виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця

1. Ці Порядок і розміри визначають механізм виплати винагород державним виконавцям, а також розміри винагород державних виконавців і основної винагороди приватного виконавця.

2. У разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”, виплачується винагорода у такому розмірі:

2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, – державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, – керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

У разі коли примусове виконання здійснювалося:

відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі, – зазначений в абзаці третьому цього пункту розмір винагороди розподіляється також між начальником управління державної виконавчої служби та його заступниками;

відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту, – зазначений в абзаці третьому цього пункту розмір винагороди розподіляється також між директором Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту, його першим заступником та заступниками.

3. Державному виконавцю, на виконанні у якого перебував виконавчий документ немайнового характеру та який забезпечив його фактичне виконання в повному обсязі, виплачується винагорода в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, якщо боржником за виконавчим документом є фізична особа, та двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, якщо боржником за виконавчим документом є юридична особа.

4. Фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково та виконавчого документа немайнового характеру в повному обсязі в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, якщо за такими документами стягнуто виконавчий збір та витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

5. Державні виконавці, зазначені у пункті 2 цього Порядку, мають право на винагороду за умови дотримання критеріїв виплати винагороди, встановлених Мін’юстом (далі – критерії виплати винагороди).

6. Для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються:

  • реквізити виконавчого документа;
  • номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження;
  • повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника;
  • категорія стягнення за виконавчим документом;
  • розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень;
  • перелік виконавчих дій та строки їх проведення;
  • розрахунок належної до виплати винагороди;
  • відомості про дотримання критеріїв.

7. У разі коли виконання виконавчого документа було забезпечено виконавчою групою, заява про виплату винагороди подається керівником зазначеної групи особі, яка прийняла рішення про її утворення. У заяві зазначається розрахунок (розподіл) такої винагороди між усіма членами виконавчої групи. При цьому сума винагороди виконавчій групі не повинна перевищувати розміру винагороди, встановленого абзацом другим пункту 2 цього Порядку.

Кошти між усіма членами виконавчої групи розподіляються порівну.

8. У рамках зведеного виконавчого провадження винагорода виплачується за кожним окремим виконавчим документом за виконавчим провадженням, яке входить до складу зведеного, за умови дотримання вимог пунктів 4 і 5 цього Порядку.

9. Заява державного виконавця про виплату винагороди розглядається безпосереднім керівником державного виконавця протягом двох робочих днів з дати її надходження та за наявності підстав, передбачених пунктами 4 і 5 цього Порядку, погоджується ним із зазначенням дати погодження. За відсутності підстав для виплати винагороди зазначена заява протягом двох робочих днів з дати її надходження повертається державному виконавцю з обґрунтуванням підстав відмови.

У разі виконання рішення безпосередньо керівником органу державної виконавчої служби заява про виплату винагороди подається для погодження керівнику вищого рівня. У такому випадку винагорода, зазначена в абзаці третьому пункту 2 цього Порядку, не виплачується.

10. Під час розгляду заяви державного виконавця про виплату винагороди безпосереднім керівником державного виконавця перевіряються достовірність викладених у заяві відомостей, правильність розрахунку та наявність підстав для виплати винагороди, зазначених у пунктах 4 і 5 цього Порядку.

Для перевірки наявності підстав для виплати винагороди, зазначених у пунктах 4 і 5 цього Порядку, керівник державного виконавця використовує дані автоматизованої системи виконавчого провадження.

У разі погодження заяви державного виконавця про виплату винагороди та за умови дотримання критеріїв виплати винагороди керівник органу державної виконавчої служби готує подання про виплату винагороди, визначеної абзацом третім пункту 2 цього Порядку, в якому зазначає розрахунок (розподіл) такої винагороди (далі – подання про виплату винагороди).

Зазначене подання не готується у випадках, передбачених абзацами четвертим – шостим пункту 2 цього Порядку.

11. Винагорода не виплачується, якщо державного виконавця притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із здійсненням виконавчого провадження, за яким подано заяву про виплату винагороди, або його дії (рішення) чи бездіяльність визнано неправомірними.

12. Погоджена безпосереднім керівником заява про виплату винагороди державному виконавцю та у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 10 цього Порядку, – подання про виплату винагороди не пізніше наступного робочого дня подаються для погодження начальнику управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі.

Погоджена безпосереднім керівником заява про виплату винагороди державному виконавцю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту не пізніше наступного робочого дня подається для погодження директору Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту.

13. У разі достатності та обґрунтованості підстав для виплати винагороди начальник управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі погоджує заяву про виплату винагороди державному виконавцю та подання про виплату винагороди протягом трьох робочих днів з дати їх надходження.

У випадках, передбачених абзацами четвертим – шостим пункту 2 цього Порядку, начальник управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі або директор Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту у разі погодження заяви державного виконавця та за умови дотримання критеріїв виплати винагороди готує обґрунтовану довідку щодо розподілу винагороди між особами, зазначеними в абзаці п’ятому або шостому пункту 2 цього Порядку (далі – довідка щодо розподілу винагороди).

За відсутності підстав для виплати винагороди заява про виплату винагороди та/або подання про виплату винагороди протягом трьох робочих днів з дати їх надходження повертаються державному виконавцю та/або керівнику органу державної виконавчої служби з обґрунтуванням підстав відмови.

Під час погодження заяви про виплату винагороди керівники органів державної виконавчої служби проводять за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження перевірку наявності підстав для виплати винагороди, зазначених у пунктах 4 і 5 цього Порядку.

14. Безпідставна відмова у погодженні заяви державного виконавця про виплату винагороди або подання про виплату винагороди не допускається.

15. Державний виконавець, якому повернуто заяву про виплату винагороди, має право повторно подати таку заяву до кінця поточного року після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.

16. Погоджена начальником управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі заява про виплату винагороди державному виконавцю та подання про виплату винагороди не пізніше наступного робочого дня після погодження подаються відповідному уповноваженому структурному підрозділу головного територіального управління юстиції. На підставі таких заяви і подання видається наказ, в якому зазначаються особи, яким виплачується винагорода, та її розміри.

У разі коли подання про виплату винагороди не погоджено, до відповідного уповноваженого структурного підрозділу головного територіального управління юстиції передається погоджена заява державного виконавця про виплату винагороди.

У випадках, передбачених абзацами четвертим – шостим пункту 2 цього Порядку, погоджена начальником управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі або директором Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту заява про виплату винагороди разом із довідкою щодо розподілу винагороди (у разі її складення) не пізніше наступного робочого дня після погодження подається відповідному уповноваженому структурному підрозділу головного територіального управління юстиції або уповноваженому структурному підрозділу Мін’юсту. На підставі таких заяви і довідки видається наказ, в якому зазначаються особи, яким виплачується винагорода, та її розміри.

17. Винагорода виплачується одночасно з виплатою заробітної плати.

18. Виплата винагороди здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету на підставі кошторисів та планів асигнувань спеціального фонду на відповідний рік.

19. Приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Приватний виконавець, який забезпечив у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”, фактичне виконання в повному обсязі виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, одержує основну винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат та за виконавчим документом немайнового характеру, за яким боржником є юридична особа, – в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

comments powered by HyperComments
Правовий путь © 2017
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «Правовий путь»