Юридичний інформаційний проект про виконавче провадження та примусове стягнення боргів. Корисна інформація для боржників, стягувачів та виконавців.

Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

Законодавство

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
від 22 лютого 2006 р. N 189
Київ

Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 147 ( 147-2008-п ) від 05.03.2008 N 35 ( 35-2012-п ) від 25.01.2012 N 868 ( 868-2012-п ) від 19.09.2012 N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015 N 1181 ( 1181-2015-п ) від 25.12.2015 N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }

Відповідно до частини дев’ятої статті 181 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
{ Вступна частина із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }

Затвердити Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, що додається.

Прем’єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 22 лютого 2006 р. N 189

ПОРЯДОК
призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме

{ у тексті Порядку слова “орган праці та соціального захисту населення” в усіх відмінках і формах числа замінено словами “орган соціального захисту населення” у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015 }

1. Цей Порядок визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі – тимчасова допомога).

2. Тимчасова допомога призначається у разі, коли:

рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв’язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; { Абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 147 ( 147-2008-п ) від 05.03.2008 }

стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; { Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 147 ( 147-2008-п ) від 05.03.2008, N 868 ( 868-2012-п ) від 19.09.2012 }

місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

3. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років.

4. Тимчасова допомога не призначається на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні.

Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома, зазначена допомога призначається за повні місяці такого перебування на підставі довідки установи (закладу) про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

5. Тимчасова допомога призначається та виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі – одержувач), управліннями праці та соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі створення) рад (далі – органами соціального захисту населення). { Абзац перший пункту 5 в редакції Постанови КМ N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1181 ( 1181-2015-п ) від 25.12.2015 }

У разі зміни місця проживання (перебування) одержувача виплата тимчасової допомоги продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання (перебування) з місяця звернення одержувача.

У разі утворення об’єднаної територіальної громади заяви з необхідними документами для призначення тимчасової допомоги приймаються уповноваженими особами, що визначені виконавчими органами об’єднаної територіальної громади, та передаються відповідним органам соціального захисту населення. { Пункт 5 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }

6. Для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу соціального захисту населення за місцем проживання (перебування):

заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики; { Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 35 ( 35-2012-п ) від 25.01.2012 }

копію свідоцтва про народження дитини;

{ Абзац четвертий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }

{ Абзац п’ятий пункту 6 виключено на підставі Постанови КМ N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }

декларацію про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї). { Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 1181 ( 1181-2015-п ) від 25.12.2015 }

Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. { Пункт 6 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }

Залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення; { Абзац пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 147 ( 147-2008-п ) від 05.03.2008 }

довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; { Абзац пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 147 ( 147-2008-п ) від 05.03.2008, N 868 ( 868-2012-п ) від 19.09.2012 }

повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

У випадках, передбачених абзацом другим пункту 8 цього Порядку, подається довідка про розмір аліментів.

У разі неможливості одержання довідки про наявність і розмір аліментів від органів державної виконавчої служби, розташованих на тимчасово окупованій території України та в районі проведення антитерористичної операції, тимчасова допомога призначається на підставі письмової заяви одного з батьків про одержання (неодержання) аліментів. { Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015 }

Відповідальність за достовірність наданої органу соціального захисту населення інформації щодо неодержання аліментів або щодо їх розміру покладається на одного з батьків. { Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015 }

У разі поновлення виплати аліментів один з батьків зобов’язаний в триденний строк письмово повідомити про це органу соціального захисту населення для припинення виплати (перерахунку) раніше призначеної тимчасової допомоги. { Пункт 6 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015 }

7. Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган соціального захисту населення повідомляє одержувачу про те, які документи повинні бути подані протягом місяця.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Органи соціального захисту населення мають право робити запити та у строк до 15 календарних днів з дня надходження відповідного запиту безоплатно отримувати від територіальних органів ДФС, інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для перевірки достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за призначенням тимчасової допомоги.

Для підтвердження даних про доходи (відсутність доходів) використовуються відомості ДФС з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.
{ Пункт 7 в редакції Постанови КМ N 1181 ( 1181-2015-п ) від 25.12.2015 }

8. Тимчасова допомога надається на дітей у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. { Абзац перший пункту 8 в редакції Постанови КМ N 1181 ( 1181-2015-п ) від 25.12.2015 }

Якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менший від мінімального розміру аліментів на одну дитину, що передбачений частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України ( 2947-14 ), тимчасова допомога призначається в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і сумою, що становить 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку.

8-1. Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення тимчасової допомоги провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги.

До складу сім’ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або місця реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім’єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, – трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, – чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. { Пункт 8-1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 890 ( 890-2016-п ) від 30.11.2016 }
{ Порядок доповнено пунктом 8-1 згідно з Постановою КМ N 1181 ( 1181-2015-п ) від 25.12.2015 }

9. Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом соціального захисту населення з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

У разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір тимчасової допомоги перераховується без звернення одержувача з місяця, в якому набрав чинності закон, що встановлює новий розмір прожиткового мінімуму.

10. Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

1) встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;

2) виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;

3) досягнення дитиною 18-річного віку;

4) виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;

5) влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;

6) скасування або визнання усиновлення недійсним;

7) усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);

8) відмови від стягнення аліментів;

9) добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;

10) скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;

11) смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;

12) смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;

13) позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;

14) відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;

15) встановлення над дитиною опіки чи піклування.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов’язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

11. У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган внутрішніх справ у триденний строк повідомляє про це одержувача, орган соціального захисту населення, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа.

У разі встановлення факту сплати аліментів одним з батьків орган державної виконавчої служби у триденний строк повідомляє про це одержувачу та органу соціального захисту населення за місцем одержання допомоги. { Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 688 ( 688-2015-п ) від 08.09.2015 }

12. Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

13. Тимчасова допомога виплачується установою уповноваженого банку, визначеного в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, або державним підприємством і об’єднанням зв’язку за місцем проживання (перебування) одержувача.

14. Перерахування коштів установі уповноваженого банку, державному підприємству і об’єднанню зв’язку для виплати тимчасової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення.

15. Покриття витрат, пов’язаних з виплатою тимчасової допомоги, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, наданих як субвенція місцевому бюджету.

comments powered by HyperComments
Правовий путь © 2017
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «Правовий путь»